Норвезький пастор Алекс Коен розповів про те, чим насправді є Різдво, заховане за купою різдвяних атрибутів.

Якщо на секунду уявити собі Різдво без всього звичного, — без вогнів, без музики, без подарунків, без красивих картинок в соцмережах, без атмосфери «чогось особливого»,-то виникає дивне відчуття порожнечі. Чи не так?

І тоді ось тут з’являється чесне питання: а якщо все це прибрати, чи залишиться взагалі щось? Або ж Різдво тримається саме на цьому зовнішньому тлі?

Ми звикли до того, що свято — це емоція. Настрій, картинка, контент. Але Писання говорить про свято зовсім інакше. У Писанні свято-це не шум, а пауза, зупинка. Момент, коли людина перестає бігти, гортати, перемикатися і залишається наодинці з питаннями, від яких зазвичай тікає.

У цьому сенсі Різдво — це не про веселощі, а про сенс. Не про відволікання, а про фокус. І якщо чесно поставити собі питання, чому взагалі Різдво існує, то відповідь не можна знайти ні в традиціях, ні в культурі, ні в історії свят. Відповідь тільки в тому, що реально сталося.

Євангеліє від Луки передає слова ангола: «нині народився Вам Спаситель, Який є Христос Господь». хЗверніть увагу: не говориться «народився великий учитель», «народився релігійний лідер» або «народилася людина, яка змінить культуру». Говориться: Спаситель.

І ось це слово відразу передбачає проблему, тому що рятівник потрібен тільки там, де є небезпека, глухий кут, втрата, внутрішня криза.

Чарльз Сперджен дуже точно сказав: Бог зійшов настільки низько, щоб ніхто не міг сказати, що він занадто далекий.

Якщо задуматися так, то це повністю перевертає наше уявлення про Бога. Різдво дає нам зрозуміти: Бог не чекає, поки ти станеш кращим, спокійнішим, чистішим чи духовнішим. Він приходить туди, де ти зараз.