Його дослідницький проект закінчився тим, що він впав на коліна і прийняв Христа своїм Господом і Спасителем.

Духовний шлях телеведучого Девіда Харпера почався після того, як його дочка прийняла християнство і пережила драматичну духовну трансформацію.

Хетті, якій зараз 30 років, страждала від важкої депресії після того, як у віці близько 20 років пішла з дому і переїхала до Лондона.

За словами Харпера, протягом багатьох років вона боролася з проблемами психічного здоров’я та селфі. І, хоча дівчина намагалася приймати антидепресанти і відвідувати сеанси терапії, вона продовжувала занурюватися у відчай.

“Нічого їй не допомагало, – згадує Харпер. – Фактично їй сказали, хоча і не прямо: ми нічим не можемо Вам допомогти. І порадили пошукати що-небудь духовне».

Батько не знав, як допомогти дочці, але його надихнуло, коли Хетті сказала, що збирається ходити до церкви і подумує про те, щоб стати християнкою.

Хоча в той час Харпер не вважав себе віруючим, він був радий бачити, що його дочка обрала шлях, який, здавалося, приносив їй щастя:

Я спостерігав за нею протягом 15 місяців, і зміни в ній були вражаючими. Я чув, як вона сміється, і пам’ятаю свої думки: “я не думав, що коли-небудь почую її сміх у своєму житті.

Після того як Хетті прийняла Христа, батько помітив в її очах неймовірну радість, якої раніше не було. Її фізичне здоров’я покращилося, і хвороба пішла.

У різдвяний сезон 2024 року батько вирішив розібратися в питаннях християнства. Він міркував, що якщо щось змогло змінити його дочка, йому варто дізнатися про це більше.

Одного дня він сів і вирішив витратити кілька годин на дослідження питання, яке, як йому спочатку здавалося, було простим: що саме в християнстві перетворює людей?

Я думав, що знайду відповідь за кілька годин. Але потім мене просто захопило це заняття, – сказав він. – Тоді почалася ця подорож, яка тривала без перерви, сім днів на тиждень протягом 11 місяців.

Незважаючи на свої сумніви, автор виявив, що не може викреслити Ісуса зі своєї пам’яті.

Віра, за його словами, полегшила йому життя. Тепер він дивиться на світ і бачить в ньому не випадковість, а цілеспрямований задум. Він також більше не боїться смерті, оскільки вірить у обіцянку потойбічного світу.